Плавучі вітрові турбіни виявилися ефективнішими від берегових

Зимовий період експлуатації першої в світі плавучої вітряної електростанції Hywind, яка запрацювала в жовтні минулого року біля узбережжя Шотландії, показав велику її ефективність у порівнянні зі звичайними береговими «вітряками». Як пише ArsTechninca, з моменту запуску до теперішнього часу електростанція, розташована в 25 кілометрах від узбережжя шотландського Абердинширу, показала коефіцієнт потужності 65%. За твердженням компанії Statoil, якій належить Hywind, звичайні берегові вітряні станції в зимовий період показують ефективність від 40 до 60%.

Коефіцієнтом використання потужності електростанції називають відношення виданої нею потужності до її ж максимальної розрахункової потужності. Потужність шотландської вітряної електростанції Hywind становить 30 мегават. Коефіцієнт потужності 65% означає, що середня потужність станції за зимовий період експлуатації склала 19,5 мегавата. Зимовий період вважається найбільш благополучним періодом для вітряних електростанцій з точки зору вироблення електроенергії. Саме в цей період на узбережжі дмуть часті і сильні вітри.

Річний показник вітряної електростанції Hywind поки невідомий. Ймовірно, його підрахують в кінці поточного року. За даними Управління з енергетичної інформації США, в 2017 році коефіцієнт потужності американських берегових вітряних електростанцій склав 36,7%. Для порівняння, аналогічний показник для сонячних електростанцій за той же період склав 27 відсотків, а гідроелектростанцій – 45,2%. Слід зазначити, що найвищим коефіцієнтом потужності з усіх володіють атомні електростанції. Для них він в середньому становить 90,4%.

До складу плавучої електростанції Hywind входять п’ять вітрових турбін. Кожен генератор встановлений на щоглі висотою 175 метрів, змонтованої на стабілізованому поплавці довжиною 78 метрів. Такий поплавок дозволяє розміщувати вітряки на відаленні від берега на воді з глибиною до 800 метрів. У поплавцях вітрогенераторів в якості стабілізуючого баласту використовується залізна руда. Крім того, поплавок під водою утримується трьома гнучкими тросами, закріпленими на дні за допомогою важких 60-тонних блоків. Маса одного вітряка становить близько 12 тонн.

«Вітряки» оснащені гвинтами з трьома лопатями, довжина кожної з яких становить 75 метрів. Кут установки лопатей гвинтів вітрогенератора може змінюватися. Його визначає спеціальне керуюче програмне забезпечення, яке обчислює потрібний кут в залежності від сили качки і вітру. У перспективі плавучу електростанцію в Шотландії планується оснастити літій-іонною акумуляторною батареєю ємністю один мегават-година, яка буде приймати на себе навантаження пікового споживання електроенергії.

В середині минулого року підрозділ Makani американської компанії Google випробувало вітрову установку, виконану у вигляді кордового планера. Новий літаючий вітрогенератор повинен буде парити на висотах, де практично постійно присутній вітер, і виробляти електрику. Апарат, схожий на планер з розмахом крила 5,9 метрів, буде спеціальним тросом з’єднаний з землею і підніматися на висоту до 305 метрів. Пристрій оснащений вісьмома невеликими генераторами, з’єднаними з повітряними гвинтами діаметром 2,3 метра кожен.




Категорії: Енергія вітру

Відповісти

Будьте першим коментатором!

avatar