Як реалізація Паризької угоди не позначиться на економіці?

Агентство Європейського Союзу Eurofound підготувало доповідь «Енергетичний сценарій: вплив Паризької угоди на зайнятість», в якій аналізуються середньострокові економічні наслідки реалізації Паризького угоди для Європи та інших регіонів світу.

Автори приходять до висновку, що перехід до низьковуглецевої економіки, як це визначено в Паризькій кліматичній угоді, приведе до зростання ВВП на 1,1% і зайнятості на 0,5% в ЄС у період до 2030 року (порівняно зі сценарієм, в якому така трансформація не відбувається). Розрахунки показують, що від такого переходу значно виграє і Китай, а от у Сполучених Штатах ВВП знизиться на 3,4% і зайнятість — на 1,6%.

У зведеній таблиці показано, як реалізація Паризької угоди позначиться на макроекономічних показниках різних держав.

влияние паридского соглашения на экономику

Аналіз заснований на глобальній макроекономічній моделі, розробленій Cambridge Econometrics і Eurofound European Jobs Monitor.

Прогнози, викладені в звіті, змодельовані на основі ряду припущень. Зокрема, передбачається, що трансформація не призведе до значних проблем на ринку праці, тобто робоча сила адаптується до структурних змін стосовно вимог до кваліфікації. Дане припущення цілком реалістично для ЄС, де вже сьогодні реалізуються відповідні програми, але в інших країнах ситуація з зайнятістю може складатися інакше.

Моделювання показує, що повна реалізація Паризької кліматичної угоди матиме позитивний вплив на ЄС в цілому, як з точки зору ВВП, так і з точки зору зростання зайнятості. Це в основному пов’язано з інвестиційною діяльністю, необхідною для досягнення такого переходу, а також зі зниженням витрат на імпорт викопного палива.

На національному рівні дослідження показує, що в Латвії, Бельгії та на Мальті очікується найбільше зростання ВВП. Найвище зростання ВВП (6%) прогнозується в Латвії, що в значній мірі пов’язано з високим рівнем необхідних інвестицій у підвищення енергоефективності та скороченням імпорту викопного палива відносно ВВП.

Єдина країна ЄС, в якій, за прогнозами, буде спостерігатися чисте скорочення зайнятості, — це Польща через великий вугільний сектор.

За розрахунками авторів, вплив розглянутої трансформації на світовий ВВП до 2030 року буде незначним — плюс 0,1%. У той же час, як зазначено вище, будуть спостерігатися великі відмінності між країнами. Китай, Індія та ЄС будуть в стані переможців, а США втратить у ВВП і зайнятості в зв’язку зі зниженням активності у виробництві нафти і газу».

Очевидно, для ресурсовидобувних країн перехід до низьковуглецевої економіки призведе до втрат у відповідних галузях. У той же час «відсидітися» не вийде. Сучасний технологічний розвиток — це розвиток ресурсозберігаючих технологій. Консервація сировинної спеціалізації — це стагнація і лише відстрочка економічних проблем.

Категорії: Новини альтернативної енергетики

Відповісти

avatar