Чи є місце атомним станціям в “безвуглецевому” майбутньому світової енергетики?

Досягти цілей по скороченню впливу на клімат і переходу на безвуглецеві джерела енергії буде неможливо без масового будівництва атомних станцій.

На сьогоднішній день атомна енергетика займає 5% в загальному енергобалансі планети, 11% світового постачання електроенергії і 0% від світових викидів в атмосферу.

Чим більш амбіційними стають цілі щодо зниження викидів в атмосферу, тим більше стає роль атомної енергетики. Ці цілі будуть недосяжні без зростання атомних потужностей, навіть якщо найвищі очікування щодо темпів розвитку сонячної та вітрової енергетики стануть дійсністю.

«Атомна енергетика, зокрема енергоблоки наступного покоління із замкнутим паливним циклом (де відпрацьоване паливо переробляється в нове), унікальна за своїм масштабом і користю для навколишнього середовища. За останні 50 років, атомні станції за рахунок заміщення потужностей, що працюють на викопному паливі, допомогли уникнути викидів, обсяг яких оцінюється в 60 млрд тонн вуглекислого газу. Атомна генерація може забезпечити енергією всю цивілізацію», – цитує «батька глобального потепління», вченого Джеймса Гансона Forbes.

Сьогодні понад 30 країн генерують електрику в ході експлуатації 445 ядерних реакторів по всьому світу. Також йде будівництво 65 нових атомних енергоблоків в 15 країнах. Атомна генерація вважається одним з найбезпечніших секторів енергетики. Так, за 60-річну історію цивільної атомної енергетики відбулося лише три значні аварії на об’єктах: аварія на АЕС «Три-Майл-Айленд» в 1979 році (Пенсільванія, США), на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Україна) і на АЕС «Фукусіма» в 2011 році (Японія).

В Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) відзначають: «Навіть, незважаючи на те, що атомна енергетика сприймається як сектор з високим ризиком для безпеки, в порівнянні з іншими джерелами енергії вона демонструє значно меншу кількість нещасних випадків».

Крім того великі обсяги атомної генерації здатні кардинально знизити рівень викидів в секторі енергетики, на який припадає 45% від усього обсягу викидів вуглекислого газу в світі.

Наприклад, Каліфорнії, найбільшій регіональній економіці США, буде вельми складно виконати вимоги щодо зниження викидів в атмосферу, тоді як дві найбільші каліфорнійські АЕС закриваються. АЕС Сан-Онофріо, яка забезпечувала 20% енергопотреб південної частини Каліфорнії, вже була закрита в 2013 році, а АЕС Дьябло Каньйон планують закрити до 2025 року. Таким чином, величезна кількість потужностей з нульовим рівнем забруднення атмосфери, що несуть основне навантаження по енергогенерації були видалені з мережі.

«Ми повинні додавати джерела енергії з нульовим рівнем вуглецю, а не видаляти їх, або замінювати їх іншими», зазначив міністр енергетики США Ернест Моніц, коментуючи ситуацію в Каліфорнії.

Атомні електростанції є «робочими конячками» енергосистеми, вони забезпечують постійне і надійне виробництво електроенергії. Це як раз і дозволяє збільшувати масштаби введення в енергомережу інших видів безвуглецевої генерації, які працюють не постійно, зокрема сонячної та вітрової. Атомна енергетика важлива як підстрахування для ВДЕ, так як теж генерує «безвуглецеву» електрику.

Роль атомної генерації в забезпеченні стабільної роботи мережі зростає з розвитком технологій. Так, атомні реактори нового покоління мають досить високі показники потужності в 90% і більше, і вже можуть використовуватися в якості джерел енергії, що підключаються на вимогу, в залежності від навантаження в мережі. Крім того термін експлуатації сучасних атомних енергоблоків становить 60 років і більше. Така сталість є явною перевагою над вітровою і сонячною енергетикою в національних і глобальних цілях щодо зниження викидів парникових газів.

Крім того, що ядерна енергія є безвуглецевою, вона генерує величезні обсяги енергії. Так, АЕС Пало-Верде в Арізоні є найбільшим джерелом електроенергії в США. Сумарний обсяг виробництва енергії на всіх трьох енергоблоках АЕС становить 30 – 35 ТВт-год на рік, що покриває енергопотреби 4 млн осіб. Такий обсяг енергії перевищує всі разом узяті джерела енергії в цілому штаті Массачусетс.

У глобальному масштабі середньостатистична атомна електростанція виробляє близько 5,7 ТВт-год електроенергії, що еквівалентно роботі 2 тис. сучасних вітрогенераторів. У той же час середній показник генерації на АЕС в США значно вище – 8 ТВт-год на рік (на 40% більше), завдяки модернізації енергоблоків із застосуванням новітніх технологій.

Експерти очікують, що лідерами в гонці з нарощування атомних потужностей стануть Китай та Індія, особливо якщо врахувати, що будівництво і експлуатація АЕС в Азії значно дешевше, ніж в Європі або США. Важливість виробництва великих обсягів електроенергії в цих країнах складно переоцінити, беручи до уваги, що в Індії використовують лише 5%, а в Китаї 30% від обсягу електроенергії, який витрачають в США. У Китаї, і особливо в Індії, все ще існує критичний дефіцит електропостачання, який перешкоджає економічному зростанню та підвищенню соціальних стандартів життя населення. Тим більше, що атомна енергія дозволить значно поліпшити якість повітря в містах, перенасичених вихлопами від транспорту і забрудненням від вугільної генерації.

До 2050 року Індія має намір отримувати 25 – 30% всієї своєї енергії за рахунок атомної генерації, незважаючи на те, що на сьогодні цей показник становить лише 2%. Так, Westinghouse планує побудувати 6 атомних реакторів в Індії до 2030 року, загальною вартістю 20 млрд дол. Бум будівництва АЕС абсолютно виправданий, якщо врахувати, що понад 700 млн індійців все ще живуть з обмеженим, або зовсім без доступу до електропостачання.

У Китаї на сьогодні працює 33 атомних реактори загальною потужністю 29 ГВт, в також будується 23 нових енергоблоки потужністю 23 ГВт. Китай має намір подвоїти потужності атомної енергетики вже до 2020 року.

Країни, що розвиваються, такі як Китай та Індія отримають додаткову вигоду від набираючих масштаб розробок малих модульних АЕС. Малі реактори потужністю в 300 МВт будувати значно швидше (всього за 3 роки), дешевше і простіше, їх також можна транспортувати в райони, які найбільш потребують електроенергії.

Експерти стверджують, що зростання частки атомної енергетики безпосередньо залежить від економічних успіхів країни. Наприклад, в країнах-членах ОЕСР, куди входять найбагатші держави в світі, частка атомної енергетики становить майже 20%, тоді як в бідніших країнах її частка становить лише 4%. Таким чином, з розвитком світової економіки атомна енергетика може тільки рости, відзначають експерти.

У світі, де 6 осіб з 7 все ще живуть в нерозвинених країнах, де буквально мільярди людей все ще страждають від відсутності належного доступу до електроенергії, політика розвитку надійних та екологічно чистих джерел енергії повинна стати нормою.

На щастя, в розпорядженні людства залишається 100-річний запас урану для виробництва ядерного палива, а з подальшим розвитком технологій цей період може значно продовжитись. Адже тільки за останні 10 років оцінка глобальних запасів урану зросла на 25%. У той час як, згідно з оцінками, доступних запасів нафти і газу вистачить лише років на 50.




Категорії: Новини альтернативної енергетики

Теги:

Отправить ответ

Залиште перший коментар!

avatar
wpDiscuz