«Енергія термоядерного синтезу стане доступна до 2030 року»

Про це заявив Ерл Мармара, старший науковий співробітник Центру вивчення плазми і термоядерного синтезу Массачусетського технологічного інституту. Один з провідних фахівців з водневої енергетики в світі переконаний, що тільки термоядерний синтез забезпечить відмову від спалювання вугілля і нафти.

Ерл Мармара керує експериментами на дослідному термоядерному реакторі (токамаці) Alcator C-Mod, який майже чверть століття працював в Массачусетському технологічному інституті. Зараз токамак закритий на реконструкцію, проте команда Мармара не зупинила свої дослідження. За розрахунками вченого, за найближчі 13 років вдасться вирішити технічні проблеми, що перешкоджають запуску промислових термоядерних реакторів, і електрику, що виробляється в процесі термоядерного синтезу, потече в мережу.

«Ми знаємо, що термоядерний синтез працює. Питань до ядерної фізики немає. Є питання до технологічної сторони роботи енергоефективного термоядерного реактора», – заявив Ерл Мармара в інтерв’ю виданню Inverse.

Термоядерний реактор – це по суті штучна зірка, в якій злиття ізотопів водню виділяє величезну енергію. Плазма Сонця та інших зірок утримується гравітацією самої зірки. У токамаці плазма має форму тора – об’ємного кільця, схожого на бублик з діркою посередині. «Бублик» зберігає стабільність завдяки потужному електромагнітному полю. Основна технологічна проблема полягає в тому, що для утримання плазми потрібні надпровідні електромагніти, на роботу яких поки витрачається більше енергії, ніж виробляють самі експериментальні реактори.

У МТІ команда Мармара намагається створити високотемпературні надпровідні магніти, які будуть витрачати менше електроенергії на підтримку стабільності плазми, і зроблять токамак енергетично ефективним. Такі магніти зможуть працювати при температурі на 100 градусів Цельсія вище тієї, яка потрібна низькотемпературним надпровідникам. Існуючі надпровідні магніти генерують потужне електромагнітне поле, здатне утримати плазму, лише при температурі мінус 239 градусів Цельсія. Для її створення потрібна витрата величезних обсягів електрики.

Ерл Мармара впевнений, що це не більше ніж технологічна проблема, яка буде вирішена в найближчі роки при достатньому фінансуванні з боку держав, що розвивають термоядерну енергетику. На його думку, сьогодні зусилля 35 країн в рамках міжнародного проекту ІТЕР (будівництво експериментального термоядерного реактору великої потужності на півдні Франції) недостатні. Якщо не нарощувати зусиль і обсяги фінансування, поява комерційних термоядерних електростанцій затягнеться ще на десятиліття і станеться лише до 2040 року.

Восени минулого року під керівництвом Ерла Мармара на токамаці Alcator C-Mod був встановлений світовий рекорд тиску плазми – 2 атмосфери. Тиск – ключовий елемент ефективності термоядерної енергетики. Подальше підвищення цього показника можливе лише при створенні високотемпературних надпровідних електромагнітів.




Категорії: Технології

Отправить ответ

Залиште перший коментар!

avatar
wpDiscuz